Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч мирних радянських громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічнохворих та ін.
Фашистські карателі знищували тут за національною належністю євреїв і ромів – жінок, стариків і дітей, за ідеологічною – комуністів і комсомольців, а також тих, хто чимось не догодив владі „вищої раси”.
Масові розстріли у Бабиному Яру (1941–1943).
Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв, а 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – близько 17 тисяч осіб.
Бабин Яр став місцем знищення п’яти циганських таборів. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
Головний ініціатор масових вбивств, командир зондеркоманди 4а айнзатцгрупи З Пауль Блобель після війни був засуджений американським військовим судом і повішений в Нюрнберзі 7 червня 1951 року. Військовий комендант Києва генерал-майор Курт Еберхард і цивільний губернатор (генеральний комісар) міста Хельмут Квітцрау до відповідальності не притягувалися і померли своєю смертю в ФРН. Начальник місцевої поліції Андрій Орлик 25 липня 1942 року був застрелений невідомим на вулиці Києва.
На території Бабиного Яру розташовуються декілька пам’ятників, як жертвам Голокосту, так і іншим громадянам – жертвам убивств.
Матеріали підготували: Зав. Бібліотеки Т.І. Клименко
Бібліотекар О.В. Постних
Пам’ятник знищеним в Бабиному Яру дітям
Над Бабиним Яром – семисвічник менора.