“.. У нас є окремі випадки і навіть окремі села голодуючих, однак це лише
результат місцевого головотяпства, перегинів, особливо відносно колгоспів.
Всілякі розмови про «голод» на Україні треба категорично відкинути.”
З листа генерального секретаря ЦК КП(б) УС. Косіора Сталіну (25 квітня 1932 р.).
Героїчна і водночас трагічна історія українського народу. Давні джерелазберегли гіркі свідчення про голодні лихоліття українського народу. Жахливою подією в історії людської цивілізації постає голод 1931-1933 років. Голод був спричинені насильницькою суцільною колективізацією горезвісними хлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркулення, відвертим масовим терором тоталітарного режиму проти селян Україні.Творці голодомору, а це велика армія партійної й державної номенклатури, яка була багатонаціональною за своїм складом, не обстоювали інтересів якоїсь однієї нації, а дбали насамперед про зміцнення економічних підвалин комуністичної імперії. Причиною голоду вважають його штучний характер, походження, тобто свідомоорганізований тодішнім політичним керівництвом. Існує думка, що голод був наперед спланований задля фізичного винищення саме українських селян. Голод стався внаслідок насильницького запровадження комуністичної доктрини усільському господарстві яку українські селяни не сприйняли, той що від діда – прадіда займалися хліборобством на власній землі. Дослідники доводять, що це наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне- голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучне. Основною причиною голоду стала розверстка, яку повторно запровадили в січні 1928 долі, офіційно її називали хлібозаготівельним планом. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичними та моральними знущаннями над селянами, яким поступово стало бракувати все більше хліба. Селяни чинили опір, почали ховати хліб на «чорний день».Уряд вишукував нові форми і методи заготівель сільськогосподарської продукції, щоб забезпечити шалені темпи «соціалістичної індустріалізації». Вихід було знайдено. Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, що саме масова колективізація сприятиме подоланню зернової проблеми. Саме жахливе в голодоморі 1932-1933 рр. те, що його можна було уникнути. Сам Сталін заявляв: «Ніхто не може заперечувати, що. загальний урожай зерна 1932 р. перевищує 1931». Як відмічають Роберт Конквест і Богдан Кравченко, урожай 1932 р. всього лише на 12 % був менше середніх показників 1926 і 1930 рр. Інакше кажучи, продуктів вистачало. Однак держава систематично вилучала велику їх частину для власних потреб. Незважаючи на прохання і попередження українських комуністів, Сталін підняв завдання по хлібозаготівлям в Україні на 44 %. Його рішення і та жорстокість, з якою воно виконувалося, прирекли мільйони людей на смерть від штучно створеного голоду…
Шановні читачі пропонуємо вашій увазі бібліографічний огляд книг по голодомору, які знаходяться у фонді ТМБ:
- Василенко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка.
- Український голокост 1932-1933: Свідчення тих,хто вижив (У 10 т.)
- Голодомори в Україні : Одеська область (1921-1923,1932-1933,1946-1947), дослідження, спогади,документи.
- Великий голод в Україні 1932-1933років: Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США/Виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс. (у IV томах)
- Злочин. Упорядник – Петро Кардаш.
- Голодомор 1932-1933 років в Україні : документи і матеріали. Упорядник Р.Я. Пиріг.
Дорогі читачі !!! 1 листопада 2016 року у ТМБ організована книжкова виставка «Великий голод в Україні 1932-1933 р.р.» запрошуємо вас відвідати нашу бібліотеку і познайомитися з цікавими книгами, які представлені на виставці.
Матеріали підготували: Зав. Бібліотекою Т.І. Клименко
Бібліотекар О.В.Постних