З уведенням в дію нового Закону України “Про запобігання корупції”, далі – Закон, актуальною є проблема розуміння поняття конфлікту інтересів та особливостей його врегулювання у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.
Слід звернути увагу, що попередній Закон України “Про засади запобігання та протидії корупції” надавав загальне визначення конфлікту інтересів, а в чинному Законі виділяються два його види: реальний та потенційний конфлікт інтересів.
1. Поняття потенційного та реального конфлікту інтересів
Закон України “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 № 1700-VII із змінами визначив два види конфлікту інтересів:
потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженність прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
При цьому, приватний інтерес — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Під майновим інтересом слід розуміти інтерес щодо збереження або збільшення кількості грошей, обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.
Немайновий інтерес спрямований на задоволення особистих фізичних (біологічних), духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб.
2. Ознаки конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів має такі ознаки:
1) суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями;
2) наявність конфлікту інтересів може негативно вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
3. Заходи врегулювання конфлікту інтересів
Згідно із частиною першою статті 35 Закону правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Щодо вказаних осіб , таким законом є Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Стаття 59-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює такі правила врегулювання конфлікту інтересів:
1) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання;
2) здійснення контролю за дотриманням вимог щодо публічного оголошення, надання зазначеним консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Однак, відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, які затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.07.2016 року № 2 особливості врегулювання конфлікту інтересів зводяться до обов’язку особи, яка має реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, які розглядаються, до наступного:
1. у найкоротший термін письмово проінформувати визначений законом орган про наявний конфлікт інтересів;
2. заявити самовідвід щодо участі у розгляді відповідного питання.
Закон України “Про запобігання корупції” окремо деталізує порядок дій у випадку наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, колегії, комісії, тощо):
1) така особа не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом;
2) про наявність конфлікту інтересів у такої особи може з’явитися будь-який інший член відповідного колегіального органу чи учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається, шляхом подачі заяви про конфлікт інтересів до відповідного колегіального органу;
3) заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу;
4) у разі якщо неучасть особи призведе до втрати правомочності колегіального органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем, про що відповідний колегіальний орган приймає рішення. В рішенні обирається конкретна передбачена Законом форма контролю і уповноважений на проведення контролю суб’єкт.
4. Здійснення повноважень під зовнішнім контролем
Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
1) перевірка працівником, визначеним відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою;
2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв‘язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону України “Про запобігання корупції” у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, прирівненої до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
І тільки якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем.
Чи є конфліктом інтересів голосування посадових осіб місцевого самоврядування за питання, яке визначає умови оплати праці цих осіб?
Посадові особи місцевого самоврядування, які є одночасно депутатами відповідної ради, при розгляді питання про їх особисті умови оплати праці мають конфлікт інтересів, а тому не мають права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатів місцевої ради з питань встановлення місцевих податків, зборів, орендної плати на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, тощо, якщо депутати або члени їх сімей є власниками такого майна?
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатів з питань, які є загальними щодо регулювання взаємовідносин місцевої влади та приватного бізнесу, якщо депутати або члени їх сімей є підприємцями?
Якщо йдеться про нормативно-правові акти, то вони стосуються не окремих фізичних чи юридичних осіб, пов’язаних з депутатом, а певного знеособленого кола осіб. Тобто дії депутата лише у своїх інтересах виключається. Не може бути визнано конфліктом інтересів конкретних депутатів певні дії, які торкаються інтересів великої групи осіб, а не лише такого депутата.
Подібні та інші види нормативно-правових актів сільських, селищних, міських рад об’єктивно стосуються у тій чи іншій мірі більшості депутатів місцевих рад. Тому розгляд, підготовка та прийняття рішень нормативно-правових актів не повинно кваліфікуватися як конфлікт інтересів також суто з організаційної точки зору.
Однак, законом прямо не застережено такого випадку. Оскільки є велика ймовірність віднесення правоохоронними органами таких випадків до конфлікту інтересів слід дотримуватись загального порядку врегулювання конфлікту інтересів.
У випадках прийняття індивідуально-правових актів стосовно орендної плати на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки необхідно діяти відповідно до частини другої статті 35 Закону України “Про запобігання корупції”.
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатами місцевої ради з питань, які стосуються комунальних підприємств, якщо депутати або члени їх сімей є керівниками або працівниками даних підприємств?
Якщо рішення стосується комунального підприємства як юридичної особи в цілому, а не його чітко визначених працівників, то конфлікт інтересів не вбачається.
Діяльність комунальних підприємств здійснюється в інтересах територіальної громади, а не їх керівників, інших працівників. Інші випадки потребують індивідуального підходу у залежності від рішення, яке приймається.
Теплодарське бюро правової допомоги за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 1, другий поверх, каб. №7. Тел.: (048) 7092671.