24 лютого 2025 року. Понеділок. Три роки війни…
Три роки. Три довгі, виснажливі, болючі роки…
День, що розділив життя українців на «до» і «після», став точкою відліку нової історії—історії боротьби, втрат, болю, але водночас і історії незламності, відданості, героїзму.
Три роки, у які вмістилися безсонні ночі під вибухами, сльози матерів, що чекають своїх синів, дитячі малюнки для воїнів на передовій, молитви за тих, хто боронить Україну.
Три роки страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу…
Три роки мужності, стійкості, героїчного спротиву.
Але хай би як було важко, ми знаємо: світло завжди перемагає темряву. Життя завжди перемагає смерть. Україна завжди перемагає ворога!
Вже три роки наші Захисники та Захисниці стоять на межі людських можливостей, віддаючи все заради одного—життя вільної України.
Дякуємо Вам, Воїни Світла, за кожен новий світанок, за кожен вечір під мирним небом.
Дякуємо за Вашу незламність і силу, за сміливість, що змушує здригатися ворога, за віру, яка веде нас до Перемоги.
Україна була. Україна є. Україна буде!
І ми обов’язково переможемо!