Кожного разу під час проведення засідань міської комісії з питань захисту прав дитини всі її члени задаються питанням: які саме дії батьків можна вважати фактом ухиляння від виконання батьківських обовязків? Наприклад, на засідання, що відбулося у січня, була запрошена молода матір, яка виховує маля у віці одного року. Приводом для її запрошення стала поведінка жінки в лікарні. Дитина потрапила у педіатричне відділення за направленням сімейного лікаря з діагнозом гострий трахеїт. У педіатричному відділенні під час спілкування з лікарями матір поводила себе агресивно, забороняла їм ставити дитині крапельницю, вводити ліки.
На другий день після ушпиталення, жінка написала заяву-відмову від лікування дитини та поїхала з малечею додому. На запитання членів комісії про її фах відповіла, що професійної освіти зовсім не має, не говорячи про медичну. Чи залишила матір малечу, яка не може вжити заходів для самозбереження, у небезпечному для її здоровя та життя стані без відповідної допомоги?
Чи можуть такі її дії привести до тяжких наслідків? На всі ці питання члени комісії надали стверджувальну відповідь. Саме так можна трактувати дії молодої жінки. І що ж це таке, як не факт ухиляння матері від виконання батьківських обовязків? Така поведінка дорослої людини заслуговує на покарання.
Спочатку це – громадське нарікання. У разі повторення ситуації будуть застосовані заходи адміністративного впливу.