Дорогі захисники Вітчизни!
Сердечно вітаю вас із Днем Збройних Сил України. Бажаю здоров’я, щастя, благополуччя та родинного затишку.
На наших військових покладена священна місія – боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. А народ відповідає на це любов’ю та пошаною.
З повагою, міський голова Олександр Чуйко
6 грудня 1993 року Верховна Рада України встановила свято – День Збройних Сил держави. Моментом відліку історії армії незалежної України стала дата прийняття закону «Про оборону України», який парламент ухвалив 6 грудня 1991 року. Тож фактично, нині ЗСУ і всі, хто причетний до них, святкують ювілей, певним чином, авансом.
1991 першого року після розвалу СРСР, незалежна Україна успадкувала одне з найпотужніших радянських військових угрупувань в Європі, оснащене ядерною зброєю та сучасною технікою, яке складалося з трьох військових округів: Прикарпатського, Київського та Одеського. За радянських часів ці округи вважалися другим ешелоном оборони/наступу. Першим були групи радянських військ, розташованих в країнах Варшавського договору.
Відразу після проголошення Незалежності у серпні 1991, Верховна Рада ухвалила рішення про підпорядкування військових формувань СРСР керівництву молодої держави та створення Міністерства оборони. Зокрема, під юрисдикцію України перейшло 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії. 8 артилерійських бригад, бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. Загальна чисельність військ на той момент нараховувала близько 700 тисяч осіб.
Фактично відразу Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї, яку поступово, як і частину носіїв, зокрема стратегічних бомбардувальників, передавала Росії. Залишки носіїв (міжконтинентальні ракети, стаціонарні пускові установки та частина бомбардувальників) утилізовано згідно з Міжнародними угодами. З моменту створення Міністерства оборони почався важкий шлях реформування і оптимізації Збройних Сил.