Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя Соборна Україна
Знов зустрічає день новий…
В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу.
Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники поєднали «живим ланцюгом» Схід і Захід України. «Живий ланцюг»— символічна акція, яку проводять великі гурти людей, узявшись за руки. В Україні найбільша така подія відбулася у неділю 22 січня1990 року, коли майже три мільйони людей взялися за руки, з’єднавши Львів і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Цей «живий ланцюг» був одним з наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття незалежності України.
Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння.
Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами!..
Україна –земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, талановитими людьми.
Наші прадіди завжди відчували поклик рідної землі і її майбутнє в руках молоді. Від нас самих залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.
За матеріалами: https://uk.wikipedia.org/wiki/