Забезпечення функціонування української мови, як державної

16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – один із найбільш значущих та резонансних законодавчих актів для функціонування життєдіяльності українського суспільства.

Метою нового Закону є створення належних умов для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців, а також посилення державотворчих і консолідаційних функцій української мови – підвищення її ролі в забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України.

Що змінилося із набранням чинності даного Закону роз’яснює головний спеціаліст Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Микола Крутій.

Необхідно зазначити, що даний Закон містить норми імперативного характеру, дія яких розповсюджується на всіх громадян України. Так, згідно із Розділом ІІ Закону України, одним із основоположних обов’язків є зобов’язання кожного громадянина володіти державною мовою, у тому числі обов’язок знати українську мову для набуття громадянства України та складати документи посвідчення особи. Держава надає можливість кожному громадянину України опанувати мову через систему закладів освіти та організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує змогу вільно оволодіти державною мовою громадянам України, які не мали такої можливості.

Суб’єкти мовного законодавства повинні використовувати державну мову у різноманітних суспільних сферах, зокрема:

• У державному секторі та в органах місцевого самоврядування;
• У комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності;
• В громадських та інших організаціях;
• В медицині;
• В освіті і науці;
• У сфері послуг;
• В енергетиці та промисловості;
• У кіно та театрі;
• У медіа та інтернет-сайтах (у сфері телебачення, радіомовлення, ЗМІ, у тому числі друкарних);
• У діяльності збройних сил, законних військових формувань та силових структур.

В свою чергу, національним законодавством гарантується можливість використовувати іноземні мови та мови національних меншин вільно:

1. У приватному спілкуванні;
2. У релігійних обрядах;
3. У сфері вивчення іноземних мов;
4. У наукових виданнях (якщо йдеться про мови Ради Європи);
5. У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок;
6. У культурному житті національних меншин: їхні права захищаються Законом України «Про національні меншини»;
7. У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не володіють українською.

Варто звернути увагу, що за невиконання вище визначених правових приписів, Закон встановлює відповідальність, у межах якої, за відмову розмовляти державною мовою штрафуватимуть, як посадових, так і службових осіб органів державної влади. У разі, якщо мова йдеться про працівників інших приватних структур, зокрема у сфері послуг – штрафні санкції будуть накладатись на самих юридичних осіб, у штаті яких працює правопорушник.

Скарги будуть подаватись на ім’я уповноваженого Верховної Ради із захисту мови, або відповідним органам профільного контролю (наприклад, до Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення). Оскільки інституція мовного законодавства ще не утворена, заходи правового впливу та посада уповноваженого юридично не окреслені – притягувати до відповідальності розпочнуть лише через три роки ( з16 липня 2022 року).

Порядок притягнення до відповідальності за порушення мовного законодавства:

1. На підставі першої скарги – проведення перевірки;
2. На підставі другої скарги – попередження;
3. Після третьої – накладення штрафу.

Розміри штрафів:

Накладення штрафних санкцій за порушення мовного законодавства регламентуються Прикінцевими положеннями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення буде доповнений статтями 188⁵² «Порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної» та 188⁵³ «Невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови», якими встановлюються наступні розміри штрафів:

від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн) – за порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті;

від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн) – за порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах;

від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6800 до 8500 грн) – за порушення закону у сфері друкованих ЗМІ.

Повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови буде тягнути за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.)

* Також повідомляємо, кожну середу місяця з 13:00 до 17:00 усі бажаючі можуть отримати безоплатну правову допомогу за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 1, каб. 7