Сьогодні, 15 травня 2026 року, Теплодар святкує свою 45-ту річницю – день, коли ми згадуємо не лише історію, а й людей, які власними руками творили наше місто.
Щороку в стінах Теплодарського будинку культури збираються першобудівники – ті, хто колись зробив крок у невідоме, хто повірив у мрію та почав будувати її в чистому полі. Ці зустрічі завжди особливі. У них – тепло людських сердець, щирі обійми, погляди, сповнені спогадів, і тиха гордість за прожиті роки та зроблену справу.
Історія Теплодара бере початок у 1980 році, коли було ухвалено рішення про будівництво Одеської атомної теплоелектроцентралі. А вже в травні 1981-го у степу, де вітер носив лише пил і трави, пролунали перші голоси будівельників. Саме тоді був залитий перший куб бетону — той самий легендарний «КУБ», з якого народилася велика мрія про місто енергії, молодості та надій.
З теплими словами привітань до першобудівників звернувся міський голова Олександр Чуйко. У своєму виступі він наголосив, що цей день об’єднує всіх нас — тих, хто місто будував, хто тут народився, хто приїхав пізніше, хто його любить і береже.
Але перш за все – ми святкуємо завдяки першобудівникам.
Без вас не було б цих вулиць, цих будинків, і нас усіх…
Ви стали тими, хто дав Теплодару життя!
Сьогодні, переглядаючи архівні відео й слухаючи щемкі розповіді, ми ніби повернулися в ті роки, коли кожен день був кроком уперед, а кожен будівельник – частинкою великої справи. Лунали пісні вірші, поезії, а разом із ними – спогади, що торкаються самого серця.
Першобудівники говорили про важливість цінувати створене, берегти наше місто та продовжувати їхню працю. У їхніх словах – мудрість. У їхніх очах – гордість. У серцях – любов до Теплодара, який вони зводили цеглина за цеглиною.
На завершення цієї теплої й душевної зустрічі всі першобудівники зробили традиційне пам’ятне фото – світлину, на якій застиг не просто момент, а ціла історія покоління, що подарувало місту життя.
Ми дякуємо поколінню першобудівників за місто, яке сьогодні є нашим спільним домом.
