Коли ми гортаємо фото чи відео з місць шокуючих подій, то психіка напружується і домальовує те, чого на світлинах немає. Людська уява здатна придумати речі, набагато страшніші за реальність. І потім ця картинка не покидає думок і сьогодні, і завтра, і післязавтра.
Яка у цьому загроза?
Для ментального здоров’я зовсім немає різниці, дійсно відбулася подія чи людина її уявила. Наша психіка кожен спогад сприймає як абсолютно реальний, і відтворює до безкінечності. Наслідком можуть стати розлади сну та підвищена тривожність.
«Ми хоч і вчимося давати собі раду, застосовуємо інструменти самодопомоги. Але трапляється так, що сформовані навички – піклування про себе, спостереження за власним станом – втрачаються у разі якоїсь нової чи додаткової потужної стресової ситуації. Чому? Тому що це уміння, які з’явились нещодавно. І якщо ми піддаємось дії посиленої тривоги, то не можемо користуватися здібностями, які ще не перейшли на рівень безумовного рефлексу. Ми просто не можемо згадати, що у нас в арсеналі вже є ці навички», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Маріанна Маркова, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри сексології, психотерапії та медичної психології Харківського національного медичного університету.
Коли людина піддається дії стресу, продовжує пояснення експертка, такі когнітивні механізми як аналіз, синтез, обробка інформації відключаються. Їм на зміну вмикаються більш давні, емоційні структури.

Фахівчиня радить запам’ятати
ресурсів, які допоможуть адаптуватися до життя в умовах стресу, тривожного стану та невизначеності. Ці ресурси притаманні кожній людині, тільки з індивідуальним рівнем розвиненості та використання.








Більше джерел для підтримки себе та людей поруч – на https://www.howareu.com