В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі виникнення різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких – радіаційна небезпека.
Радіаційне забруднення – забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки. Виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин являє серйозну небезпеку.
Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?
- негайно укрийтеся в будинку;
- не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
- уменшіть проникнення радіації у квартиру чи будинок: щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
- проведіть йодну профілактику.
- уточніть час та місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
- завчасно підготуйтеся до можливої евакуації: зберіть у герметичну валізу документи, цінності, ліки, запас консервованих продуктів і питної води на 2-3 доби, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі;
- перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, верхній одяг, гумові чоботи;
- з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно:
– зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього радіоактивний пил та вимийте водою; – – обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
- дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Важливі поради
- Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення;
- Не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті;
- Не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
- Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
- Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
- У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
- У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, зволожену марлева пов’язку, хустинку; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
Йодна профілактика – ефективний спосіб захисту від радіоактивного опромінення. Вона має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів Йоду в організмі та щитовидній залозі. Профілактика проводиться шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду.
Добові дози прийому йодистого калію становлять:
– для дорослих і дітей, старших 5 років, по одній пігулці (0,125 г),
– для дітей від 2-х до 5-ти років – по 1/2 дози дорослих;
– для дітей до 2-х років – по 1/4 дози дорослих.
Йодистий калій вживати після їжі разом з молоком, чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб.
Розчин йоду (5% настойка) приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб; Найбільший ефект йодна профілактика дає, якщо її проведення починається до початку радіоактивного забруднення.
Після того, як почалося випадіння радіоактивних опадів, проводиться постійне уточнення оцінки фактичного (такого, що реально формується) радіаційного стану, який може змінюватися зі зміною напрямку вітру, і відповідно уточнюються зони проведення тих чи інших заходів захисту.
Евакуація населення проводиться з тих районів, де його перебування може призвести до опромінення, вищого за допустимі межі. Населення оповіщають про час та порядок евакуації. В умовах радіоактивного забруднення місцевості евакуаційні пункти не призначаються, транспорт подається безпосередньо до входів у захисні споруди і будинки, де переховуються люди, а посадка людей відбувається у найкоротший термін. Під час руху проводиться дозиметричний контроль.
Евакуація із забрудненої зони відбувається у два етапи.
На першому етапі населення транспортом зони доставляється до межі зони забруднення.
На другому (після спецобробки) – пересідає на незабруднений радіоактивними речовинами транспорт і доставляється до місця розміщення. Транспорт зони продовжує перевезення в межах зони до того часу, поки щільність його радіоактивного забруднення не перевищить допустимих рівнів, після чого автомашини відправляють на майданчик збору забрудненої техніки («могильник»).
На кордоні зони радіоактивного забруднення організується проміжний пункт евакуації, на якому провадиться реєстрація, дозиметричний контроль та санітарна обробка людей, яких евакуюють. Одяг та взуття дезактивуються. Після санітарної обробки і дезактивації речей проводиться повторний дозиметричний контроль і евакуйовані відправляються до районів призначення на “чистому” транспорті. За наявності початкової події аварії може проводитися загальна випереджаюча евакуація.
При укритті населення в захисних спорудах враховується велика проникаюча здатність радіоактивних газів і аерозолів радіоактивної хмари, що зменшує ефективність роботи фільтрів споруд. Тому на момент наближення радіоактивної хмари сховища переводяться на режим повної ізоляції, а протирадіаційні укриття (ПРУ) герметизуються, для чого закриваються заслінки приточних і витяжних коробів. Крім того, у ПРУ та герметизованих житлових і виробничих приміщеннях люди, які в них укриваються, одягають засоби захисту органів дихання. Такий режим продовжується до завершення осідання радіоактивного пилу та аерозолів (при одиночному викиді – 2…3 години). У разі продовження викидів, режим зберігається до зміни метеорологічного стану. Вентиляція захисних споруд може проводитися шляхом короткочасного відкриття заслінок вентиляційних коробів у ПРУ. На час вентиляції всі, хто знаходиться в захисних спорудах, одягають засоби захисту органів дихання, а в ПРУ – ще й засоби захисту від радіоактивного пилу.