27 листопада 2021 року о 16:00 запрошуємо приєднатися до акції «Запали свічку пам’яті у своєму вікні».
Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Ми існуємо і пам’ятаємо!
З вами Бог, молитва наша,
Вічна пам’ять! Вічна тиша.
Голодомор 32-33 го-незагойна духовна й фізична рана українського народу, що пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Мета – знищити українців як націю і остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі, але вона не досягнута. Українці вижили і не забули.
Ми існуємо і ми пам’ятаємо!
Як свідчать документальні джерела, хліб в Україні був, але хліб з України забрали.
Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр. мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей, а пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. Від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу)- за приблизними підрахунками дослідників, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.
У 1985-88 роках комісія Конгресу США досліджувала голод в Україні..
Висновки комісії відкрили шлях до міжнародного визнання Голодомору геноцидом. У наступні роки Голодомор як злочин геноциду у своїх актах засудили парламенти Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики, Латвії, Португалії, США. Важливим елементом визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу на міжнародному рівні є визнання його в рамках таких міжнародних організацій як Рада Європа, Європарламент, ОБСЄ, Рада з прав людини ООН.
У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники та встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.
З кожним днем стає все менше свідків, які пам’ятають голодомор і можуть розповісти про нього.
І наше завдання зберегти свідчення про ті страшні часи для майбутніх поколінь.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту ВКТМР.