Як оформити спадщину на земельну частку (пай)

Які документи слід подавати нотаріусу, щоб оформити спадкові права на пай, хто має право на спадщину та що робити, якщо документів на землю спадкодавець не залишив? 

 Для того аби оформити свої спадкові права на земельну ділянку (пай), необхідно спочатку особисто звернутися до нотаріуса (за місцем відкриття спадщини) із заявою про прийняття спадщини. При наявності оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус зобов’язаний відкрити спадкову справу і витребувати всі необхідні документи та довідки для видачі свідоцтва про право на спадщину, в яку входить земельна ділянка (пай). Якщо спадкоємець не може надати якихось документів для оформлення права на спадщину, нотаріус може витребує такі документи з архіву, або зобов’яже спадкоємця звернутися до суду для встановлення юридичних фактів (спільного проживання з спадкодавцем, факту родинних відносин, тощо).

Документами на землю, що залишив після себе спадкодавець можуть бути:

  • державний акт на права власності на земельну частку (пай) (документ, що підтверджує право власності на вже сформовану земельну ділянку, яка має чіткі встановлені межі, кадастровий номер).
  • сертифікат на право на земельну частку (пай) (документ, який підтверджує право на виділення і формування земельної ділянки). Маючи на руках сертифікат на право на земельну частку (пай), особи наділені лише правом на витребування такої земельної ділянки (паю).

Залежно від моменту відкриття спадщини коло спадкоємців відрізняється. До моменту вступу в силу нового Цивільного кодексу України (01.01.2004 року) до кола спадкоємців за законом належать:

  • перша черга: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем;
  • друга черга: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері;
  • непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

За новим Цивільним кодексом України, який вступив в силу 01.01.2004 року, було значно розширено  коло спадкоємців за законом, до яких належать:

  • перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
  • друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
  • третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
  • п’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

На практиці також трапляються випадки, коли спадкодавець працював в колгоспі, але після смерті не залишив ані державного акта на право власності на земельну ділянку (пай), ані сертифіката на право на земельну частку (пай). У такому разі необхідно звернутися в земельний відділ з відповідним запитом для з’ясування, чи був включений спадкодавець у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю по відповідному населеному пункту, а також вияснити, чи видавався взагалі відповідний документ (державний акт чи сертифікат) на земельну частку (пай) на ім’я спадкодавця. Якщо з’ясується, що спадкодавцю видавався державний акт на земельну ділянку, але в подальшому він був втрачений, спадкоємець може отримати у відділі Держгеокадастру архівну копію такого акта. Що стосується втрати сертифіката, то вони не зберігаються в архіві, а тому  спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду із позовом про визнання права власності на земельний (пай).

Коли процедура збирання необхідних документів та довідок буде завершена, нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та вносить відомості про перехід права власності на земельну частку (пай) на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо при цьому спадкоємців було декілька – нотаріус видає кожному з них свідоцтво про право на спадщину з зазначенням частки, яка спадкується.

Як приватизувати земельну ділянку: покрокова інструкція

 З метою безоплатної приватизації земельної ділянки Вам необхідно:

  1. Обрати вільну земельну ділянку за допомогою Публічної кадастрової карти (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) або зробивши запит на публічну інформацію до територіальних управлінь Держгеокадастру або до сільської, селищної, міської ради за місцем розташуванням ділянки.

 Довідково!

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. 

  1. Подати клопотання про надання дозволу на розробку проектної документації до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки. В клопотанні повинно бути зазначено: цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання Ви повинні додати:

  • графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце   розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
  • копію Вашого паспорту та ідентифікаційного коду.

За результатами розгляду (термін розгляду клопотання – один місяць) надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.

  1. Після отримання дозволу Ви повинні звернутися до землевпорядної організації для розробки землевпорядної документації

(https://odeska.land.gov.ua/info/litsenzovani-orhanizatsii-2/).

Термін розробки землевпорядної документації – не більше 6 місяців. Оплата договірна.

  1. Отриманий проект землеустрою віддати на погодження до Управління Держгеокадастру в Одеській області, (строк погодження – 10 робочих днів)
  2. Зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК) шляхом звернення особисто або рекомендованим листом з повідомленням до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем розташування земельної ділянки з:
  • заявою про державну реєстрацію земельної ділянки;
  • оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
  • документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Строк розгляду заяви – 14 днів.

Надання адміністративної послуги – безоплатно.

Результат  надання адміністративної послуги – витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

  1. Затвердити проект землеустрою. Для цього подати до органу місцевого самоврядування, який надавав дозвіл на розробку проекту землеустрою, клопотання про затвердження проекту з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Процедура затвердження триває 2 тижні. Результатом затвердження є прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
  2. Зареєструвати земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і отримати відповідний підтверджуючий документ про реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) та нотаріуса.

У разі виникнення додаткових питань, звертайтесь до:

  • Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Одеса, вул. Коблевська, 40, телефон: (048) 726-14-44);
  • Відділу «Перше одеське бюро правової допомоги» (м. Одеса, вул. Розумовська, 37, телефон: (048) 705-32-01);
  • Відділу «Друге одеське бюро правової допомоги» (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 1, телефон: (048) 705 32 36;
  • Відділу «Третє одеське бюро правової допомоги» (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 6, телефон: (048) 758-05-13)

За інф. відділу “Третє одеське бюро правової допомоги”

Одеського місцевого центру з надання БВПД

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.