Поняття «декретна відпустка» об’єднує в собі два види соціальної відпустки:
- відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами (може піти лише жінка);
- відпустка по догляду за дитиною по досягненні нею трьох років (інший член родини, який здійснює догляд за дитиною) .
Українським законодавством передбачено, що родина має право обирати, хто піде у декретну відпустку, оскільки така можливість є в батьків та в інших членів родини.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 18 Закону про відпустки).
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також:
- батьком дитини
- бабою
- дідом
- іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків (ч.3 ст. 18 Закону про відпустки та ч.7 ст. 179 КЗпП).
Для того, аби тато міг оформити відпустку по догляду за дитиною, йому за місцем роботи потрібно надати такі документи:
- заяву;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- довідку з місця роботи (навчання, служби) МАТЕРІ ДИТИНИ про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
За батьком зберігається робоче місце і нараховується страховий стаж та до трьох років виплачується допомога при народженні дитини.
! Роботодавець не має жодного права відмовити чоловіку скористатись його законним правом на відпустку по догляду за дитиною.
Довідково: У зв’язку з прийняттям Закону № 1166 починаючи з 01.07.2014 об’єднано допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в один вид допомоги та встановлено фіксований розмір допомоги при народженні дитини.
Увага! Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами в сумі 860 гривень.
Отже, право батька дитини, бабусі чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) гарантується лише за умови надання довідки з місця роботи матері дитини.