Звіт про пряму телефонну лінію начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області Гріщук Наталії Миколаївни «ДБСТ – альтернативна форма виховання».
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Цікаве життя людини. Хтось народжується щасливим, комусь доводиться пережити складні обставини долі, але є і такі долі, коли не має змоги щось змінити самому. Саме дитячі долі в руках дорослих, і тому важко переживати за дітей, чиє життя понівечено та з самого початку зруйновано. Відсутність батьківського тепла, маминої колиски на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних – все це є життя дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Ці діти живуть в інтернатах, мають одяг та їжу, влітку вони відпочивають в оздоровчих таборах, але єдине – їх ніхто не чекає, і нікому пожалітись про забитий синець чи успіх у спортивних змаганнях. Саме тому, наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт. Це прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
Дитячий будинок сімейного типу як інститут виховання дітей-сиріт є не дитячим закладом особливого типу, тобто дитячим будинком, а є багатодітною сім’єю, що забезпечує вихованцям сімейне оточення та виховання. Виховний потенціал дитячого будинку сімейного типу, як форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, має об’єктивні переваги перед іншими соціальними інститутами, перш за все інтернатного типу, виходячи із таких міркувань:
- природність процесу виховання;
- основою виховного впливу є емоційний контакт дитини з батьками-вихователями, який базується на довірі дітей до дорослих;
- виховання в малій групі найповніше відповідає вимозі поступового залучення дитини до соціального життя;
- тривалість виховного впливу батьків-вихователів на прийомних дітей;
- комплексний підхід у вихованні;
- індивідуальний підхід до кожної дитини;
- взаємозацікавлений характер стосунків вихователів та вихованців;
- контроль за негативними проявами та негативними впливами як серед дітей, так і зовнішніх факторів (однолітки, засоби масової інформації, література тощо).
Найкраще середовище для життя й розвитку дитини – сім’я. Якщо це можливо, кожна дитина має зростати в сімейному оточенні, в атмосфері любові, бо лише так повною мірою забезпечуються її потреби, створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку та успішної соціалізації.
Чужих дітей не буває. Адже, як відомо, вони – наше майбутнє. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневіряються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, з свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.
Якщо Ви небайдужі до дітей, які потребують батьківської любові, родинного тепла, ми завжди чекаємо на Вас в Службі у справах дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області у кабінеті 38 будинку 7 по вулиці Піонерній міста Теплодар або телефонуйте 798-65-92.