У цей траурний день схиляємо голови перед талантом педагога і людини, що віддано служила своїй справі, і виражаємо щире співчуття усім, хто знав, любив і поважав О.П. Медведкова.
Усе його життя – нескінченна відданість справі освіти і навчання підростаючого покоління. Він був чуйним і небайдужим до чужих проблем, доброю, чуйною, проникливою людиною, справжнім професіоналом найвищого класу. Спілкування з ним допомагало збагатити кожного з учнів і учителів цінним досвідом.
Народився О.П. Медведков в 1933 році на Орловщине (Росія). Дитинство і юність пройшли на Донбасі. Трудову діяльність почав рано, в 1950 році після закінчення Горлівського гірничопромислового училища. З 1952-го по 1956 рік служив в рядах Радянської Армії. З 1957 року і по теперішній час життя і доля Олександра Павловича пов’язані з педагогічною діяльністю: учитель, військовий керівник, директор дитячого будинку, директор школи, завідуючий районним відділом освіти, старший викладач Одеського обласного інституту удосконалення учителів. Ця людина своїми діяннями, вчинками, розумом виховав не одно покоління учнів, учителів, уміло учив їх мудрості і відповідальності. За роки трудової діяльності при його безпосередній участі відбувалися значні зміни в соціальній сфері міста і в рідній школі. Завдяки своєму досвіду, знанням, цілеспрямованості, високоморальним принципам він мав заслужений авторитет і повагу.
Боляче, нестерпно боляче говорити і писати ці слова про Олександра Павловича, особі неординарній, світлій, невтомній і самовідданій. Світла пам’ять про Олександра Павловича завжди житиме серед рідних, колег, друзів, що вчаться в школі і їх батьків.
“Доброту і любов він залишив живим, скільки років не пройшло: пам’ятаємо, любимо, тужимо…”