У К Р А Ї Н А
ТЕПЛОДАРСЬКА МІСЬКА РАДА
ОДЕСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОЛБАСТІ
П Р О Є К Т Р І Ш Е Н Н Я
Про затвердження Правил утримання домашніх, свійських
тварин та птиці на території Теплодарської міської
територіальної громади Одеського району Одеської області
Відповідно до п. 6 ст. 30, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України: «Про захист тварин від жорсткого поводження», наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України від 02.06.2009 №264 «Методичні рекомендації з розробленням правил утримання домашніх тварин у населених пунктах», Закону України «Про ветеринарну медицину», Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області
ВИРІШИЛА:
- Затвердити Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території Теплодарської міської територіальної громади Одеського району Одеської області (Додається).
- Визнати таким, що втратило чинність рішення Теплодарської міської ради Одеської області від 01.03.2012р. № 206-VI « Про затвердження Правил утримання тварин у м.Теплодар».
- Дане рішення набирає чинності з дня його оприлюднення на офіційному сайті Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області.
- Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну діючу комісію з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій, комунальної власності та підтримки підприємницької діяльності, торгівлі.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
рішенням Теплодарської міської ради
Одеського району Одеської області
від __ ________ 2023 року
№____________
Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території
Теплодарської міської територіальної громади Одеського району Одеської області
- Загальні положення
1.1. Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території
Теплодарської міської територіальної громади Одеського району Одеської області (надалі – Правила) розроблено з метою врегулювання відносин у сфері поводження з домашніми, свійськими тваринами та птицею, забезпечення відповідного санітарного, екологічного та епізоотичного стану території громади відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про ветеринарну медицину», «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Правила – є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги до утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території громади.
1.2. Ці Правила поширюються на відносини, що виникають у зв’язку з утриманням домашніх, свійських тварин та птиці і поводженням з ними фізичних та юридичних осіб.
1.3. Суб’єкти господарювання, громадяни, іноземці, особи без громадянства – власники собак, котів, свійської худоби та птиці тощо зобов’язані дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил їх утримання, визначених нормативно – правовими
актами за умови обов’язкового забезпечення безпеки людей.
1.4. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх, свійських тварин та птицю зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших
тварин.
1.5. Домашні тварини можуть належати на праві власності юридичній або фізичній особі, яка досягла 16 років і спроможна забезпечити належне утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб.
1.6. Відповідальність за шкоду, яку заподіяли тварини, несуть їх власники, особи, яким тварини належать на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству, а також особи, які супроводжують тварину. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
1.7. Правила базуються на наступних принципах:
– гуманного ставлення до тварин;- участі органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, територіальних органів Держпродспоживслужби та ветеринарної медицини, громадських організацій (представників інших організацій, установ тощо) та зацікавлених фізичних та юридичних осіб у заходах щодо вирішення проблем, пов’язаних з утриманням тварин;
– обліку та регулювання чисельності тварин гуманними методами;
– обов’язкового виконання власниками тварин вимог цих Правил, а також ветеринарно-санітарних норм, забезпечення належного епізоотичного та санітарно- епідеміологічного стану території міста;
– забезпечення належних умов для гармонійного співіснування людей та тварин на території Теплодарської міської територіальної громади Одеського району Одеської області;
2.Визначення термінів
гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;
домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;
сільськогосподарські тварини – тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження;
свійські тварини – що повністю або частково утримуються людиною, живуть з людиною та розводяться нею.
утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку; притулки для тварин – неприбуткові установи, спеціально призначені та
облаштовані для утримання безпритульних тварин;
безпритульні тварини – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;
жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження
та транспортування тварин;
евтаназія – гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;
екскременти – відходи життєдіяльності тварини.
Інші поняття та терміни у цих Правилах вживаються у значенні, які наведені в Законах України «Про благоустрій населених пунктів» та «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також Методичних рекомендаціях з розроблення правил
утримання домашніх тварин у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства
охорони навколишнього природного середовища України від 02.06.2009 № 264.
- Вимоги до утримання домашніх тварин
3.1 Загальні правила утримання домашніх та інших тварин:
3.1.1. Кількість тварин, яких може утримувати фізична чи юридична особа,
обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог
законодавства та цих Правил. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права
осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення значних неприємних запахів, створення
звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного
законодавства та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
3.1.2. Умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі,
воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
3.1.3. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідний простір, температуру повітря, режим вологості і вентиляції, природне освітлення та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
3.1.4. Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог законодавства.
3.2. Утримання домашніх тварин дозволяється:
а) у квартирах, в яких проживає одна сім’я, а також в будинках, що належать громадянам на правах приватної власності, за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цих Правил;
б) у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
в) у «зоокутках» дитячих, освітніх і оздоровчих закладів – з дозволу відповідного ветеринарного органу за погодженням з територіальним органом Держпродспоживслужби;
г) у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив’язі або без неї;
д) юридичним особам – для охорони – в обладнаних приміщеннях або на прив’язі; для дослідної мети – у воль’єрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках.
3.2.1. Дозволяється утримувати собак без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.
3.2.2. Власники домашніх тварин мають право на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо її огорожа забезпечує ізоляцію тварини на цій території, утримувати домашніх тварин (собак) з метою охорони об’єктів будівництва, територій підприємств, установ, організацій за умови наявності обладнаних приміщень або на прив’язі, в тому числі юридичні особи за умови наявності погодження зі службою ветеринарної медицини та відмітки про щорічне щеплення проти сказу.
3.3. Утримання потенційно небезпечних домашніх тварин:
3.3.1. Придбання та утримання собак, що включені до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164 «Деякі питання небезпечних порід собак» дозволяється лише особам, які досягли 18-річного віку.
3.4. Особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов’язані:
3.4.1. Дотримуватись вимог цих Правил, правил громадського порядку, норм співіснування, ветеринарних та санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилих приміщень;
3.4.2. Не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей;
3.4.3. Забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
3.4.4. Реєструвати (перереєструвати) домашніх та інших тварин (у тому числі, породних собак та котів);
3.4.5. Тримати собак (власникам собак, які мають у володінні та (або) користуванні земельні ділянки) на прив’язі і спускати їх з прив’язі лише на території, що має огорожу, яка унеможливлює проникнення собаки за її межі, застерігати написом при вході та по периметру об’єкта або території про наявність таких собак;
3.4.7. Виводити собак до місць та зон їх вигулу лише у наморднику (крім собак дрібних порід та їх метисів) та на повідку з прикріпленими до нашийника ідентифікуючими позначками, маючи при собі засоби для прибирання екскрементів тварини;
3.4.8. Забезпечити умови недопущення втечі тварини та нападу її на людей та інших тварин;
3.4.9. Не допускати забруднення екскрементами тварин приміщень, сходових площадок та інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях, шляхом прибирання екскрементів (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);
3.4.10. Забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо). При проведенні больових процедур застосовувати знеболюючі препарати;
3.4.11. Дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води, своєчасно здійснювати заходи дезінфекції від бліх.
3.4.12. Надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
3.4.13. Запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;
3.4.14. У разі неможливості подальшого утримання тварини передати її у власність іншої, здати до спеціалізованого притулку;
3.4.15. У випадку загибелі тварини у найкоротші терміни повідомляти ветеринарну лікарню за місцем проживання.
3.4.16. Негайно повідомляти заклади охорони здоров’я і ветеринарної медицини про випадки укусу або травмування твариною людини або іншої тварини, а також негайно доставляти у ветеринарну установу тварин, які покусали людей чи інших тварин або заподіяли їм травми, для огляду і карантинування, а покусаних тварин – для огляду і лікування.
3.5. Обов’язки при супроводженні тварини.
3.5.1 Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
3.5.2 Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.
3.5.3 Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:
– безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
– безпеку супроводжуваної тварини;
– безпеку дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
– наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
– наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками;
3.5.4. При супроводженні тварин не допускається залишати їх без нагляду.
3.6. Власникам домашніх тварин забороняється:
3.6.1. Утримувати домашніх тварин незареєстрованими ( у разі наявності реєстру);
3.6.2. У стані алкогольного або наркотичного сп’яніння вигулювати тварин;
3.6.3. Вигулювати собак, що визнані небезпечними, без повідка і намордника по житловому масиву, населеному пункті;
3.6.4. Вигулювати собак без супроводу власника по житловому масиву, населеному пункті;
3.6.5. Приводити тварин (крім тварин супроводу – собак-поводирів) у приміщення магазинів (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об’єктів громадського харчування,
а також освіти та культури, на територію дитячих і спортивних майданчиків, інші місця загального користування тощо без письмового дозволу адміністрації об’єкту;
3.6.5. Доручати вигул собак особам, яким не виповнилося 14 років , (крім собак дрібних порід та їх метисів) психічно хворим, визнаним недієздатними або фізично неспроможними керувати твариною;
3.6.6. Купувати, продавати або дарувати тварин, брати участь у виставках, спортивних змаганнях та інших заходах без відповідного ветеринарного документа встановленого зразка;
3.6.7. Примушувати тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмування;
3.6.8. Нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання буд ь- яких вимог;
3.6.9. Використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень;
3.6.10. Розводити тварин з уродженими патологіями, генетично та фізіологічно несумісних тварин;
3.6.11. Розводити тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
3.6.12. Кидати тварину, залишати в безпомічному становищі;
3.6.13. Жорстоко поводитись з тваринами, спричиняти біль, нестерпні фізичні та психічні страждання, залишати бездоглядними, зумовлювати загибель тварини або здійснювати у відношенні до тварини інші неприпустимі дії;
3.6.14. Жебракувати з тваринами;
3.6.15. Залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С;
3.6.16. Замуровувати тварин у підвальних приміщеннях;
3.6.17. Залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів;
3.6.18. Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С;
3.6.19. Залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами;
3.6.20 Залишати домашню тварину на тривалий час або утримувати її в місцях загального користування багатоквартирного будинку (сходових клітинах, балконах, коридорах, блоках, горищах та інших місцях).
3.6.21. Викидати екскременти, трупи домашніх та інших тварин у контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх на прибудинкових територіях, скверах, парках тощо;
3.6.22. Проводити собачі бої;
3.6.23. Вигулювати або виводити в місця загального користування хижих тварин, а також хворих на інфекційні захворювання;
3.6.24. Проводити дослідження чи науково-медичні маніпуляції на тваринах, що можуть призвести до генетичних змін;
3.6.25. Застосовувати до тварин фармакологічні та механічні засоби допінгу;
3.6.26. Інші дії чи бездіяльність, що суперечить принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
3.7. Забороняється утримувати тварин:
3.7.1. Особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, – протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;
3.7.2. Особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, – протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.
3.8. Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних домашніх тварин.
3.8.1. Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. Повторному вилову (але не більше одного разу на рік) для проведення
повторної вакцинації та адаптації підлягають тварини, які раніше були виловлені, ідентифіковані та зареєстровані. Такі тварини розміщуються у притулки для тварин або центри реабілітації тварин, або під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертаються до ареалу перебування (у місця вилову) для вільного проживання.
3.8.2. Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
3.8.3. Вилов безпритульних тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.
3.8.4. Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову можуть утримуватися на карантині підприємствами або громадськими організаціями що
здійснюють вилов, і повертаються власникам або особам, які здійснюють опіку над такими тваринами, з дозволу ветеринарної установи після оплати вартості витрат на вилов
і утримання.
3.8.5. Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування.
3.8.6 Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної домашньої тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні, а у разі її відмови ця тварина переходить у власність територіальної громади на території якої її було виявлено.
3.8.4. Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.
3.8.5. Власники зобов’язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.
- Особливості утримання свійських тварин і птиці
4.1. Кількість тварин та птиці, яких може утримувати фізична чи юридична особа, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення значних неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого законодавства.
4.2 Умови використання та утримання свійських тварин та птиці повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.
4.3. На території приватних садиб/земельних ділянках садівничих кооперативів та товариств допускається влаштування господарських будівель для утримання свійських тварин та птиці, при умові виконання вимог, викладених у чинних державних будівельних нормах.
На планах земельних ділянок та технічній документації на забудову повинні бути вказані господарчі будівлі для утримання тварин.
У випадку їх відсутності на затверджених планах земельних ділянок та технічній документації, наявність цих господарських приміщень вважається самовільною забудовою.
4.4. Власникам сільськогосподарських тварин та птиці забороняється випасати їх на вулицях та в інших громадських місцях (парках, скверах тощо) Теплодарської міської територіальної громади, а також утримувати сільськогосподарських (продуктивних) тварин, птицю та бджіл на балконах та дахах багатоквартирних будинків.
- Профілактичні та протиепізоотичні заходи
5.1. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря. Тимчасова ізоляція тварин може проводитись у встановленому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих.
5.2. У випадку укусу або травмування собакою чи котом людини, власник або постраждала особа повинні негайно інформувати державні заклади охорони здоров’я і органи ветеринарної медицини.
5.3. Про кожний випадок укусу домашніх собак та котів дикими тваринами, бездоглядними чи безпритульними собаками або котами, а також при підозрі захворювання тварин на сказ власник повинен негайно повідомляти заклад ветеринарної
медицини та ізолювати таких тварин.
- Транспортування домашніх тварин
6.1 При транспортуванні тварин повинні задовольнятися їх потреби в їжі та воді, а також має бути забезпечений захист від шкідливого для них зовнішнього впливу
6.2. Перевезення тварин у транспорті загального користування здійснюється відповідно до Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011р. №1402
- Дії, пов’язані з похованням або утилізацією трупів домашніх тварин
7.1. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з утриманням та обігом тварин, зобов’язані, серед іншого, негайно інформувати державного ветеринарного інспектора, офіційного ветеринарного лікаря або посадових осіб державних органів ветеринарної медицини про раптову загибель тварини, підозру на захворювання або виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, або поведінку тварин, яка їм невластива
7.2. Не дозволяється викидати трупи тварин в контейнери для збору сміття.
7.3 Відшкодування витрат, пов’язаних з транспортуванням трупів тварин, їх похованням або утилізацією проводиться за рахунок власника домашньої тварини.
- Відповідальність за порушення цих Правил
8.1. За порушення даних Правил, винні юридичні та фізичні особи притягуються до адміністративної відповідальності у відповідності до ст.ст.89, 152, 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення або інші, визначені відповідальною службою.
8.2 За порушення вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.