Порядок приватизації державного та комунального майна

Юридичний відділ Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області інформує щодо порядку приватизації державного та комунального майна. 

Приватизація по-новому

Новий Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна” суттєво спростив законодавство та класифікацію активів для приватизації: запроваджено 2 типи приватизації — велика та мала, з чіткими наборами процедур.

Об’єкти малої приватизації — це підприємства та майно, вартість яких не перевищує 250 млн грн. Мала приватизація із серпня 2018 року відбувається через державну систему електронних торгів Прозорро.Продажі

Відповідно, велика приватизація — це продаж державної та комунальної власності, що коштує більше, ніж 250 млн грн. Продаж об’єктів великої приватизації відбувається із залученням радників, які готують об’єкт на приватизацію та шукають потенційних інвесторів для проведення аукціону. Зазвичай радниками стають великі консалтингові, аудиторські та інвестиційні компанії.

Зауважимо, що є так званий розподіл публічної власності на державну та комунальну. В залежності від виду власності є різні органи приватизації в особі Фонду державного майна України (ФДМУ) та його регіональних відділень або органи місцевого самоврядування, їхні виконавчі органи тощо.

Як відбувається продаж об’єктів малої приватизації?

Законодавством встановлено чітку послідовність етапів у цій процедурі:

  • Затвердження Переліку об’єктів приватизації

Перелік об’єктів державного майна, що виставлятиметься на продаж, затверджується наказом ФДМУ. Перелік комунального майна, що продається органами місцевого самоврядування, затверджується рішеннями місцевої ради та публікується на їхніх офіційних сайтах. Включення нових об’єктів до такого переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.

  • Які об’єкти можна приватизувати?

Власність, яка може бути об’єктами продажу, наведена у переліку статті 4 Закону “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Варто звернути увагу, що не все майно може виставлятись на продаж. Наприклад, казенні підприємства та об’єкти, які необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, об’єкти права власності Українського народу та майно, що становить матеріальну основу суверенітету України. Зокрема, це надра, корисні копалини, майно правоохоронних, податкових та митних органів, які необхідні для виконання цими органами встановлених законодавством завдань. Сюди ж входить майно закладів охорони здоров’я, системи екстреної медичної допомоги, військове майно, пам’ятки археології, музейне майно та надбання тощо.

Перед включенням об’єкта у проєкт переліку приватизації органи приватизації зобов’язані перевірити наявність чи відсутність встановлених законодавством заборон.

Оприлюднення інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єктів здійснюється протягом 5 робочих днів з дня видання державним органом приватизації або прийняття рішення місцевою радою на їхніх офіційних веб-сайтах та у системі Прозорро.Продажі

Об’єкти можна відсортувати за регіоном, організатором торгів, статусом аукціону тощо.

  • Публікація умов продажу, затверджених аукціонною комісією

Визначення умов продажу — важливий момент процесу. Саме на цій стадії вирішується, чи буде проведено аукціон, якою буде стартова ціна активу, чи повинен покупець відшкодувати певні витрати організатору (наприклад, оцінку майна) тощо.

З умовами продажу державного і комунального майна можна ознайомитися, прочитавши інформаційне оголошення на Прозорро.Продажі

Цікаві об’єкти державного майна можна також знайти на спеціальній мапі. Вибравши певний актив, можна перейти на його вкладку, на якій розміщено не тільки загальну інформацію, але й спеціальну презентацію.

  • Проведення аукціону і визначення переможця або проведення приватизації шляхом викупу.

Після оприлюднення оголошення про малу приватизацію майна не пізніше ніж через 20 та не раніше ніж через 35 робочих днів проводиться електронний аукціон.

В оголошенні лоту фіксується дедлайн на подачу пропозицій від потенційних покупців. Якщо заявки на участь подано двома та більше учасниками, система активує аукціон, а учасникові надходить в електронному кабінеті посилання на участь в аукціоні. Далі аукціон проходить в електронній торговій системі в режимі реального часу, коли кожен з учасників має право підвищити свою ціну. В оголошенні лоту також зазначається мінімальний крок, на який може підняти ціну учасник. 

Як проходять аукціони?

Аукціон з продажу одного об’єкту може відбуватись у 3 етапи:

На першому етапі майно виставляється за 100% вартістю. Потенційні покупці до дня проведення торгів мають подати свої цінові пропозиції, тобто інформацію, за скільки вони готові придбати майно, сплатити гарантійний та реєстраційні внески. Заявки з ціновими пропозиціями є закритими і розкриваються лише тоді, коли почнеться аукціон. 

Якщо перший аукціон не відбувся (наприклад, не знайшлося зацікавлених покупців або покупець, який виграв аукціон, відмовився від покупки), то оголошується другий етап. На цьому аукціоні майно пропонується вже з 50% знижкою.

Якщо і другий аукціон не відбувся, то запускається третій етап, так званий голландський аукціон. Майно виставляється, як і на попередньому етапі, з 50% знижкою, але електронна система автоматично поступово знижує його вартість ще більше, поки хтось з учасників не натисне “Придбати”. Після цього інші покупці, якщо забажають, можуть запропонувати більшу суму, і тоді процес відбувається в зворотному порядку, як на звичайному аукціоні — переможе той, хто запропонував найбільшу ставку.

Зазначимо, що переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того ж самого об’єкта.

Після закінчення аукціону гарантійні внески повертаються учасникам, які не стали переможцями, у строк до 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону.

А якщо переможець аукціону відмовляється підписувати договір купівлі об’єкта, то його гарантійний внесок не повертається і зараховується у відповідний бюджет організатора.

  • Процедура викупу

Хоча найчастіше майно все ж продається на аукціоні, коли перемагає найвища ставка, бувають випадки, коли об’єкти викуповуються однією особою. Це можливо, якщо покупець на момент викупу орендує це майно і відремонтував його, наприклад, зробив невід’ємні поліпшення на суму, що перевищує 25% його ринкової вартості. 

Опція викупу активується також тоді, коли в аукціоні подав заяву лише один учасник. У цьому випадку орган приватизації приймає рішення про приватизацію такого об’єкта через викуп безпосередньо цьому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової.

  • Укладання і публікація договору

За результатами аукціону або процедури викупу укладається договір купівлі-продажу, який обов’язково публікується у системі Прозорро.Продажі. При цьому, саме майно не належатиме покупцеві, поки він повністю не розрахується за покупку. Для здійснення розрахунків надається 30 днів. Якщо покупець у визначений термін не проводить оплати, то йому нараховується пеня і надається додаткових 30 днів. Якщо і цього часу покупцеві не вистачило, щоб заплатити за купівлю держмайна, то у такому випадку договір розривається в судовому порядку. 

  • Прийняття рішення про завершення приватизації

Коли покупець сплатив всю належну суму, то орган, відповідальний за продаж цього майна, видає рішення про завершення приватизації об’єкта, яке публікується в електронній торговій системі.