|
|
|
ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про співробітництво територіальних громад
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 34, ст.1167)
Цей Закон визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) договір про співробітництво – договір про умови співробітництва територіальних громад, що визначає форму співробітництва, зобов’язання та відповідальність сторін – суб’єктів співробітництва, джерела та обсяги його фінансування;
2) співробітництво територіальних громад (далі – співробітництво) – відносини між двома або більше територіальними громадами, що здійснюються на договірних засадах у визначених цим Законом формах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень;
3) спільний проект – комплекс спільних заходів, що здійснюються органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел і спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток територій.
Стаття 2. Принципи співробітництва
1. Співробітництво ґрунтується на принципах:
6) взаємної відповідальності суб’єктів співробітництва за його результати.
Стаття 3. Суб’єкти та сфери співробітництва
1. Суб’єктами співробітництва є територіальні громади сіл, селищ, міст.
Територіальні громади здійснюють співробітництво через сільські, селищні та міські ради.
2. Співробітництво здійснюється у сферах спільних інтересів територіальних громад у межах повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 4. Форми співробітництва
1. Співробітництво здійснюється у формі:
1) делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;
2) реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів;
3) спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності – інфраструктурних об’єктів;
4) утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій – спільних інфраструктурних об’єктів;
5) утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.
2. Співробітництво припиняється у разі попереднього повідомлення суб’єктом співробітництва інших його суб’єктів з виплатою їм компенсації згідно з умовами укладеного договору з урахуванням статей 18-20 цього Закону.
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 5. Ініціювання співробітництва
1. Ініціаторами співробітництва можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати сільської, селищної, міської ради, члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.
Ініціатор співробітництва забезпечує підготовку пропозиції щодо ініціювання співробітництва, яка подається на розгляд сільської, селищної, міської ради.
2. Пропозиція щодо ініціювання співробітництва повинна містити мету, обґрунтування доцільності співробітництва, інформацію про сферу його здійснення, форму та очікувані фінансові результати, а також інші необхідні для організації співробітництва умови.
3. Рішення про надання згоди на організацію співробітництва приймається сільською, селищною, міською радою на підставі попередніх висновків її виконавчих органів стосовно відповідності інтересам та потребам територіальної громади пропозиції щодо ініціювання співробітництва.
Прийняте в установленому порядку сільською, селищною, міською радою рішення про надання згоди на організацію співробітництва є підставою для сільського, селищного, міського голови для початку переговорів між потенційними суб’єктами співробітництва про його організацію та утворення комісії з підготовки проекту договору про співробітництво (далі – комісія).
Стаття 6. Переговори про організацію співробітництва
1. Сільський, селищний, міський голова, що представляє територіальну громаду, надсилає пропозицію про початок переговорів з питань організації співробітництва сільським, селищним, міським головам, що представляють відповідні територіальні громади – потенційних суб’єктів співробітництва, та забезпечує утворення комісії, до складу якої входять представники відповідних територіальних громад.
2. Сільський, селищний, міський голова за рішенням сільської, селищної, міської ради забезпечує протягом 60 днів з дати надходження пропозиції про початок переговорів з питань організації співробітництва її вивчення, оцінку виконавчими органами сільської, селищної, міської ради щодо відповідності потребам територіальної громади, а також проведення громадського обговорення такої пропозиції, після чого вона подається на розгляд відповідної ради для прийняття рішення про надання згоди на організацію співробітництва чи відмову та делегування представника (представників) до комісії.
1. До складу комісії входять у рівній кількості представники усіх суб’єктів співробітництва.
Склад комісії затверджується спільним розпорядженням сільських, селищних, міських голів, що представляють територіальні громади – суб’єктів співробітництва.
2. Формою роботи комісії є засідання, що проводяться за рішенням її голови.
Рішення, прийняті комісією на своїх засіданнях, оформляються протоколом, що підписується головуючим на засіданні та секретарем.
3. Головуючими на засіданні комісії є почергово представники суб’єктів співробітництва.
4. Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад – суб’єктів співробітництва.
5. Комісія готує протягом 60 днів з дати її утворення проект договору про співробітництво.
6. Комісія припиняє свою діяльність з дати набрання чинності договором про співробітництво або прийняття кожною сільською, селищною, міською радою рішення про припинення організації співробітництва.
Стаття 8. Громадське обговорення та схвалення проекту договору про співробітництво
1. Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 15 днів проведення громадського обговорення підготовленого комісією проекту договору про співробітництво, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про схвалення його проекту на розгляд відповідних рад.
Рішення про схвалення проекту договору про співробітництво приймається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дати проведення громадського обговорення його проекту.
2. Договір про співробітництво укладається у письмовій формі сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
Стаття 9. Договір про співробітництво
1. Співробітництво здійснюється відповідно до договорів про співробітництво, укладених згідно із цим та іншими законами сільськими, селищними, міськими головами від імені сільської, селищної, міської ради після схвалення їх проектів сільськими, селищними, міськими радами.
У договорі про співробітництво, зокрема, зазначається сільська, селищна, міська рада одного із суб’єктів співробітництва, відповідальна за подання звітів про виконання договору центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
Примірна форма договору про співробітництво визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
2. Предмет договору про співробітництво визначається відповідно до обраної суб’єктами співробітництва форми співробітництва, передбаченої статтею 4 цього Закону.
3. Кількість примірників договору про співробітництво повинна бути на один більше, ніж кількість суб’єктів співробітництва.
Кожен із суб’єктів співробітництва отримує один примірник договору про співробітництво.
Один примірник договору про співробітництво передається для внесення до реєстру про співробітництво територіальних громад центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
Порядок формування та забезпечення функціонування реєстру про співробітництво територіальних громад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
4. Договір про співробітництво набирає чинності через 10 днів з дати його укладення з урахуванням вимог бюджетного законодавства, якщо суб’єкти співробітництва не домовились про інші строки, про що зазначається у договорі.
Розділ III
ФОРМИ СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 10. Делегування виконання окремих завдань
1. Для забезпечення виконання повноважень згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів органи місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва на підставі договору про співробітництво можуть делегувати одному із суб’єктів співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів.
2. Договір про співробітництво у частині делегування виконання окремих завдань повинен, зокрема, містити:
1) перелік завдань, що делегуються органу місцевого самоврядування суб’єкта співробітництва;
2) найменування органу місцевого самоврядування суб’єкта співробітництва, якому делегуються завдання інших органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва;
3) найменування органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва, які делегують завдання відповідному органу місцевого самоврядування одного із суб’єктів співробітництва;
4) вимоги до виконання органом місцевого самоврядування одного із суб’єктів співробітництва делегованих іншими суб’єктами співробітництва завдань;
5) обсяг коштів місцевих бюджетів, що передаються місцевому бюджету органу місцевого самоврядування суб’єкта співробітництва на виконання делегованих завдань;
6) строк, на який делегуються завдання;
7) форму і порядок звітування про стан виконання та фінансування делегованих завдань;
8) порядок припинення договору та розв’язання спорів під час його виконання.
3. Фінансування виконання делегованих завдань здійснюється відповідно до вимогБюджетного кодексу України.
Стаття 11. Реалізація спільних проектів
1. Договір про співробітництво у частині реалізації спільного проекту повинен, зокрема, містити:
2) строки та умови його реалізації;
3) перелік заходів органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва, що передбачається здійснити у рамках реалізації спільного проекту;
4) обсяги фінансування спільного проекту органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва;
5) форму участі органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва у рамках реалізації спільного проекту;
6) механізм координації діяльності органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва;
7) порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання;
2. Під час підготовки проекту договору про співробітництво у частині реалізації спільного проекту вимоги, передбачені статтями 5-9 цього Закону, можуть не застосовуватися.
Стаття 12. Спільне фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності
1. З метою забезпечення ефективного використання ресурсів територіальних громад на основі спільного застосування наявних в одного із суб’єктів співробітництва об’єктів комунальної інфраструктури співробітництво може здійснюватися у формі спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
2. Договір про співробітництво у частині спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності повинен, зокрема, містити:
1) перелік підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, що передбачається спільно (усіма суб’єктами співробітництва) фінансувати (утримувати);
2) обсяг фінансових ресурсів, який органи місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва планують виділити для спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, а також порядок здійснення видатків з місцевих бюджетів;
3) умови щодо надання (виробництва) підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, що спільно фінансуються (утримуються) суб’єктами співробітництва, послуг (продукції) для суб’єктів співробітництва;
4) спосіб розподілу між суб’єктами співробітництва отриманих доходів та можливих ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, що спільно фінансуються (утримуються);
5) форму і порядок подання звітності про результати діяльності підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, використання ресурсів, у тому числі фінансових;
6) порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання.
Стаття 13. Утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій
1. З метою реалізації спільних інфраструктурних проектів і виконання функцій, що становлять спільний інтерес, суб’єкти співробітництва на підставі договору можуть утворювати спільні комунальні підприємства, установи та організації і спільно їх утримувати.
Забороняється утворювати спільні комунальні підприємства, установи та організації на базі майна, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації.
2. Договір про співробітництво у частині утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій повинен містити, зокрема:
1) сферу діяльності спільних комунальних підприємств, установ та організацій;
2) найменування та місцезнаходження спільних комунальних підприємств, установ та організацій;
3) організаційно-правову форму спільних комунальних підприємств, установ та організацій;
4) структуру органів і служб управління спільними комунальними підприємствами, установами та організаціями, порядок їх призначення та організації діяльності;
5) обсяг коштів (майна), що інвестуються органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва для фінансування (утримання) та забезпечення функціонування спільних комунальних підприємств, установ та організацій, а також строки їх внесення;
6) етапи утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій і відповідальність сторін за результати їх діяльності;
7) шляхи покриття органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва можливих збитків, дефіциту коштів та розподілу отриманих доходів спільних комунальних підприємств, установ та організацій;
8) порядок припинення діяльності спільних комунальних підприємств, установ та організацій, а також розподілу між суб’єктами співробітництва майна таких підприємств, установ та організацій;
9) порядок припинення дії договору та розв’язання спорів під час його виконання;
10) умови виходу одного із суб’єктів із співробітництва.
3. Статут спільного комунального підприємства, установи та організації повинен відповідати законодавству та вимогам, визначеним у договорі.
4. Утворення та реєстрація спільного комунального підприємства, установи та організації здійснюються відповідно до вимог законодавства.
Стаття 14. Утворення спільного органу управління
1. Для спільного виконання визначених законом повноважень, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва, та з метою економії коштів, необхідних для їх утримання (оптимізації чи зменшення видатків), співробітництво може здійснюватися шляхом утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління.
2. Договір про співробітництво у частині утворення спільного органу управління повинен містити, зокрема:
1) мету утворення спільних органів управління;
2) повноваження, що реалізуються спільним органом управління, та його функції;
3) найменування та місцезнаходження спільного органу управління;
4) спосіб утворення спільного органу управління та його майна;
5) порядок призначення (обрання) на посаду, а також звільнення з посади керівника спільного органу управління та інших посадових осіб;
6) відповідальність керівника спільного органу управління;
7) порядок та обсяги фінансування суб’єктами співробітництва спільного органу управління;
8) порядок та періодичність звітування спільного органу управління перед суб’єктами співробітництва та відповідними органами місцевого самоврядування;
9) порядок припинення функціонування спільного органу управління та відповідного розподілу майна, наслідки такого припинення;
10) порядок припинення дії договору, можливість припинення одним із суб’єктів співробітництва участі у співробітництві та наслідки такого припинення.
3. Спільний орган управління може утворюватися як окремий виконавчий орган сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва або у складі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва (як структурний підрозділ – департамент, відділ, управління, проектне бюро, агенція тощо).
Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ, ФІНАНСУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 15. Державне стимулювання співробітництва
1. Державне стимулювання співробітництва здійснюється шляхом:
1) надання субвенцій місцевим бюджетам суб’єктів співробітництва у пріоритетних сферах державної політики;
2) передачі об’єктів державної власності у комунальну власність суб’єктів співробітництва;
3) методичної, організаційної та іншої підтримки діяльності суб’єктів співробітництва.
2. Держава стимулює співробітництво у разі, якщо:
1) посилюється спроможність суб’єктів співробітництва до забезпечення реалізації визначених законом повноважень;
2) до співробітництва залучені додаткові ресурси, у тому числі фінансові;
3) співробітництво здійснюється більш як трьома суб’єктами співробітництва;
4) забезпечується широка участь громадськості у здійсненні співробітництва.
3. Порядок державного стимулювання співробітництва визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 16. Фінансування співробітництва
1. Фінансування співробітництва здійснюється за рахунок коштів:
1) місцевих бюджетів суб’єктів співробітництва;
3) інших не заборонених законодавством джерел, зокрема, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів.
2. Фінансування заходів співробітництва розпочинається з наступного бюджетного періоду.
3. Суб’єкти співробітництва забезпечують відкритий доступ до звітів про використання коштів через власні Інтернет-ресурси.
Стаття 17. Моніторинг співробітництва
1. Моніторинг співробітництва здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
2. Суб’єкт співробітництва, що згідно з договором є відповідальним за подання звітів про здійснення співробітництва, подає щороку до кінця I кварталу року, наступного за звітним, такий звіт центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування:
1) за результатами аналізу звітів про здійснення співробітництва подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо його державного стимулювання;
2) оприлюднює кращі практики співробітництва;
3) ініціює зміни до законодавства, що регламентує здійснення співробітництва.
Розділ V
ПРИПИНЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 18. Підстави для припинення співробітництва
1. Співробітництво припиняється у разі:
1) закінчення строку дії договору про співробітництво;
2) досягнення цілей співробітництва;
3) невиконання суб’єктами співробітництва взятих на себе зобов’язань;
4) відмови від співробітництва відповідно до умов договору про співробітництво одного або кількох його суб’єктів, що унеможливлює подальше здійснення співробітництва;
5) банкрутства утворених у рамках співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності;
6) прийняття судом рішення про припинення співробітництва;
7) нездійснення співробітництва протягом року з дня набрання чинності договором про співробітництво.
Припинення співробітництва не повинно спричинити зменшення обсягу та погіршення якості надання послуг населенню.
2. Спірні питання, що виникають у зв’язку з припиненням співробітництва, врегульовуються органами місцевого самоврядування суб’єктів співробітництва шляхом переговорів.
3. Припинення співробітництва здійснюється за згодою його суб’єктів у порядку, передбаченому статтями 6-9 цього Закону для організації співробітництва з урахуванням особливостей цього розділу, шляхом укладення відповідного договору сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту сільськими, селищними, міськими радами.
Один примірник договору про припинення співробітництва, який набрав чинності в установленому порядку, надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування.
Стаття 19. Переговори щодо припинення співробітництва
1. На підставі попереднього висновку виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб’єктів співробітництва стосовно наявності хоча б однієї з підстав, передбаченихчастиною першою статті 18 цього Закону, сільська, селищна, міська рада приймає рішення про припинення співробітництва та письмово звертається до інших суб’єктів співробітництва з пропозицією проведення переговорів про припинення співробітництва.
2. Повідомлення про припинення співробітництва доводиться суб’єктами співробітництва до відома населення шляхом оприлюднення у місцевих засобах масової інформації.
3. Проведення переговорів про припинення співробітництва розпочинається протягом 30 днів з дати отримання суб’єктами співробітництва відповідної пропозиції.
4. Відсутність протягом 30 днів з дати надходження пропозиції щодо проведення переговорів про припинення співробітництва відповіді суб’єктів співробітництва вважається їх згодою на його припинення.
Стаття 20. Особливості припинення співробітництва відповідно до форми співробітництва
1. Співробітництво у формі, визначеній пунктами 1 і 3 частини першої статті 4 цього Закону, припиняється не раніше наступного бюджетного періоду, якщо суб’єкти співробітництва не домовилися про інше.
2. Співробітництво у формі, визначеній пунктом 4 частини першої статті 4 цього Закону, припиняється шляхом передачі учасниками співробітництва своєї частки на користь одного із суб’єктів або шляхом припинення діяльності спільного комунального підприємства згідно із законодавством.
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) частину першу статті 63 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
“спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва”.
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
2) частину другу статті 169 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) після слів “комунальні підприємства” доповнити словами “спільні комунальні підприємства”;
3) частину першу статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити пунктами 33-1 і 33-2 такого змісту:
“33-1) прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України “Про співробітництво територіальних громад”, щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад;
33-2) заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад” співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста”.