65490, м.Теплодар, вул.Піонерна 7, тел.: (048) 783-10-27, e-mail: ispolkom@trada.gov.ua, teplodar-city@trada.gov.ua

Договір довічного утримання

В силу різних причин літні люди вимушені укладати договір довічного утримання з родичами або знайомими, не завжди знаючи про особливості такого договору та його наслідки.

Що ж необхідно знати про порядок укладення та розірвання договору довічного утримання?

            За Цивільним кодексом України, договір довічного утримання – це договір, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

            Предметом даного договору може бути як житловий будинок, квартира або її частина, транспортний засіб, антикварні речі, ювелірні прикраси, твори мистецтва, побутова техніка так і інші речі за умови, що вони мають значну цінність.

            Відчужувачем в договорі довічного утримання може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я, а набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

            Якщо ж набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання, на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.

            Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

            Особливістю даного договору є те, що майно переходить у власність набувача після посвідчення договору нотаріусом, однак РОЗПОРЯДЖАТИСЯ таким майном набувач за життя відчужувача не зможе.

            Так, під час посвідчення договору довічного утримання накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. Отже, набувач має право лише користуватися даним майном та не має права до смерті відчужувача розпоряджатися ним: продавати, дарувати, міняти майно.

            Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має на меті отримання матеріального забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Утримання може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і у наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду.

            Це може бути, наприклад, надання житла, організація щоденного харчування, зокрема, кілька разів на добу, придбання продуктів харчування, предметів гігієни, побутової хімії, виплата грошових сум, організація медичного обслуговування, виклик і оплата послуг перукаря, прибирання квартири (будинку) та інше.

            Дуже важливо конкретно зазначати в договорі види догляду та утримання, наприклад, виклик перукаря щомісячно, надання харчування власного приготування три рази на день.

            Відсутність у договорі чітко визначених видів матеріального забезпечення та догляду впливає на можливість відчужувача розірвати договір, у зв’язку з порушенням набувачем своїх обов’язків щодо надання такого утримання.

            Головний обов’язок набувача у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

            У випадку, коли набувач не може продовжувати виконувати свої обов’язки по утриманню відчужувача, з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою. Однак, якщо відчужувач не дає своєї згоди на передання обов’язків набувача за договором іншій особі, ця відмова може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

            Що стосується порядку розірвання договору, то слід зазначити, що договір довічного утримання може бути розірваний виключно в судовому порядку з таких підстав:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
  • на вимогу набувача.

            Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. 

            В залежності від того, з яких підстав був розірваний договір довічного утримання, настають різні правові наслідки. 

            Так, згідно ст. 756 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню. Але у разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором. 

            Згідно статті 757 Цивільного кодексу України, у разі смерті набувача його обов’язки за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом.

            Але якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання також припиняється.

            За правовими консультаціями та роз’ясненнями можна звернутися до Теплодарського бюро правової допомоги за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 1, другий поверх, каб. №7. Тел.: (048) 709-26-71

            Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

 

Трекбэк з Вашого сайту.

Залишити коментар

Ви повинні увійти щоб залишити коментар .